Осінь у твоїх обіймах

Prompt

(Куплет 1) Жовте листя кружляє над містом, Холодний вітер торкається скла. Але мені в цьому світі барвистім Осінь найбільше диво принесла. Перехожі ховають обличчя в шарфи, Поспішають кудись у дощову каламуть. Ну а я рахую до зустрічі хвилини й кроки, Бо знаю: твої очі мене зігріють і спасуть. (Приспів) А за вікном золота осінь плаче дощами, Але в моєму серці — вічна квітуча весна. Коли ти поруч, весь світ засинає між нами, Ти моя найліпша, моя ти єдина одна. Дозволь зігріти твої холодні долоні, В твоїх обіймах забути про весь цей холод і сум. Ти — моє сонце у цьому осінньому полоні, Яке крізь життя я в душі своїй пронесу. (Куплет 2) Ми йдемо разом по мокрому парку, Ти посміхаєшся, і зникають хмари вгорі. Твоє дихання — наче кава гаряча зранку, Твій голос — найніжніший мотив на землі. Нехай вересень, жовтень чи листопад за плечима, Нехай змиває дощ старі асфальтові шляхи. Я хочу дивитись в твої неймовірні очі І поруч з тобою писати нові вірші. (Приспів) А за вікном золота осінь плаче дощами, Але в моєму серці — вічна квітуча весна. Коли ти поруч, весь світ засинає між нами, Ти моя найліпша, моя ти єдина одна. Дозволь зігріти твої холодні долоні, В твоїх обіймах забути про весь цей холод і сум. Ти — моє сонце у цьому осінньому полоні, Яке крізь життя я в душі своїй пронесу. (Бридж) І хай зриває вітер останнє листя з кленів, Хай замерзають калюжі й приходять холоди. Моє кохання до тебе — яскраве, шалене, Я хочу бути з тобою сьогодні й завжди. (Аутро) Тільки ти і я... Серед золота цього осіннього дня. Моє сонце... Моя весна.