Батькова рука

Prompt

Цей трек — для Батька. Спасибі, тату. Це означає більше за тисячі слів. ​Батько — не той, хто пиздить про любов, Роздуваючи словами пожежу. Батько — той, хто мовчки впрягається в тему, Перетворюючи свій хребет на штурвал. ​Поки ти шукав себе, падав і вставав, Розбиваючи ебало об землю, Він тримав цей йобаний світ, Щоб я не дізнався, як земля під ногами горить. ​Він не скиглив: «Мені важко». Він хуярив, поки німіли руки, Щоб у домі було світло, щоб я був одягнений і не знав голодних мук. І не вважав його злим, непробивним, залізним, Холодним, як арматура. А він просто приховував свою ніжність під мовчанням і перекуром. ​Він скаже: «Я поряд», а інший з'їбеться, щойно запахне бідою. Батько в трубку відповість: «Кидай адресу» — і приїде, прикриє собою, Без запитань «навіщо?». Він казав: «Якщо сина життя ебане головою — допоможу чим зможу», Навіть якщо я сам хуйню натворив. ​Ціную свого батька, поки його номер ще відповідає, Поки його голос бурчить і ключі двері відкривають. Поки можна сказати: «Привіт, Тату» — і почути у відповідь: «Син, давай проходь». Не проебу цей мить. Час — він не стоїть, він піздець безпощадно летить. ​Батько не скаже сто разів: «Я люблю», Не така у нього розмова. Батько любов доводив вчинками: спиною, кулаками, йшов напролом. Тож нахуй понти, піду і пожму йому руку прямо зараз. Потому що батько — це та людина, Яка без слів віддає мені душу кожен день, кожну годину. ​Мама — це світло, базару немає, Їй уклін до землі. Але батьківська школа інша: там характер кують, а не дмухають порошинки з грудей. Він навчить тримати біль і удар, навіть якщо всередині все болить. Скаже: «Вставай, обтрусись і пішов» — І я сам здивуюся своїм же ногам. ​Батько — не майстер красивих слів, компліментів чи обіймів за розкладом. Але пам'ятає, який мені потрібен розмір, де болить, що зламалося, що з планами. Батько може сказати: «Не майся хуйньою», А потім пів країни прошерстити, щоб потрібну річ мені знайти і дістати. А потім жартома сказати: «Та хулі там було робити». ​Ось де сенс у батьківських словах. І в ціні, яку він платить собою — У тих роках, що згоріли в роботі, Щоб я нічого не потребував і дах був над моєю головою.