
Твої очі
Серега Ключников
プロンプト
Симпатія, моя Вредіна я тобі вдячний за те що ти є у мене! Дякую, дівчинко рідна, Кохана і дорога! Спасибі, кажу долі, Що вказала шлях до тебе. Адже з тобою — все вперше, Адже ти мені так необхідна. Ти повітря моє, можу зізнатися, Дозволь тобою надихатися. Дозволь лише губ твоїх торкнутися І тихо у вир поринути Твоїх чарівних, милих очей, Що тішать мене завжди. Кохаю тебе моя крихітка Я люблю твої очі у мрії, Ті, що глянули в душу колись, В них мої сподівання й надії Дивним карбом навік запеклись. Я узяв тих очей таємницю І зіниці твої золоті, Наче воду з ясної криниці, Щоб разхлюпати людям в житті. І дивились на мене ті очі, Як веселки, з-під маєва брів, Тож диханням твоїм опівночі Я людей у житті обігрів. І коли ти повернешся знову, Прочитаєш ти в людських очах. Свою душу легку і шовкову По стежках, по лужках, по ночах!