Моє серце обрало тебе

プロンプト

[Verse] [Verse 1] Пам’ятаєш, кохана, той вечір ясний? Двадцять шосте вересня — день чарівний. Я вертався з роботи в Соколів додому — І не знав, що знайду там любов свою. Біля мосту, на зупинці, зустрілись ми, І відтоді засяяли наші світи. Твоя усмішка ніжна, твій погляд ясний — Ти назавжди залишилась у серці моїм. Приспів Моє серце обрало тебе, Моя доля з тобою іде. Я не хочу без тебе нічого — Ти любов моя, щастя мого. Ти моя радість, спокій, сім’я, Ти моє сонце, кохана моя. Від першої зустрічі й до сивини Я хочу прожити життя з тобою назавжди. [Verse 2] Двадцять шосте червня — наш день і слова, Ти дружина моя, моя ніжність жива. Я дивився на тебе й не міг приховати, Як хотів тебе міцно до серця прижати. І нехай на шляху будуть дощі, Ми триматимем міцно долоні свої. Я не клянуся, що легко нам буде завжди, Та клянуся любити тебе крізь роки. [Bridge] Якщо ранок — я поруч, триматиму руку, Якщо вечір — зігрію від болю й розлуки. Хай минають роки, хай летять небеса — Я нестиму любов крізь життя до кінця. Ти і я — це одна нероздільна сім’я, Моє серце назавжди належить тобі, Валеріє моя. Фінальний приспів Моє серце обрало тебе, Моя доля з тобою іде. Я не хочу без тебе нічого — Ти любов моя, щастя мого. Ти моя радість, спокій, сім’я, Ти моє сонце, кохана моя. Від першої зустрічі й до сивини Я хочу прожити життя з тобою назавжди. Валеріє, кохана, послухай мене: Серед тисяч людей я обрав лиш тебе. Михайло і Валерія — наша сім’я, Найкраща історія — це ти і я! [Chorus]