Боялися нас у кайданах

Prompt

Полон (Ціна волі) [Verse 1] Завод Азовсталь, бетонні руїни, полон... Оленівка, допити, кусок хліба, Сигарета в зубах — як волі ковток. Побиття. Гімн Росії з початком нового дня. Боже, невже це зі мною сталося? Хтось поруч молився, хтось плакав, А хтось просто мовчки зжимав кулаки. Перевірки, шмони, роздягання до гола. Забрали хрестик, що мама колись дала, Та кільце, що дружина на палець надівала. Список побратимів зачитав Кат... І відправка в неволю, на далеку чужину. Приспів Тварі, ублюдки, вертухаї при стіні! Випробування, приниження фізичні в тюрмі! Але нас не зламати, нас не поставити на коліна! За нами правда! За нами Україна! Ви боялися нас навіть у кайданах і шрамах, Боялися так, що били одного вп'ятьох! [Verse 2] Чужинські російські пісні про те, як «треба любити Росію». За кожне приниження, за кожен удар резиновими кийками Ми повинні були вголос їм дякувати. Знову перевірки, розтяжки біля стіни, шокер, кийки... Головне — не зійти з розуму. Держатись. Держатись! В голові одна думка: скоро я побачу дружину і сина Сашу, Обніму стареньку маму, що всі ці дні молилась за мене. Я виживу. Я повернусь. Приспів Тварі, ублюдки, вертухаї при стіні! Випробування, приниження фізичні в тюрмі! Але нас не зламати, нас не поставити на коліна! За нами правда! За нами Україна! Ви боялися нас навіть у кайданах і шрамах, Боялися так, що били одного вп'ятьох! Бридж (Кульмінація) Я прийду. Я знову візьму зброю до рук. Я згадаю все: зруйновані міста, убитих дітей, Бомбардування мирних українських селищ. Я не пожалію нікого, чуєте? Нікого! Хто взяв у руки зброю і прийшов на мою землю вбивати. Аутро (Фінал) Україно, ти не одна, весь світ дивиться на нас, козаків. Ми стоїмо. Ми повернемося. Слава нації! Смерть ворогам!