Не кажи — покажи

الوصف

Куплет 1 — Коли все починалося Пам'ятаєш, як доля нас тихо звела, Як у темряві світло мені принесла? Десять годин ми говорили без сну, І я вірив, що стрів ту єдину, одну. Пам'ятаєш наш погляд при першій зустрічі? Ми мовчали, а серце кричало гучніше. Я дивився в ті очі й не міг зрозуміти, Як так швидко людина стає цілим світом. Я хотів тебе ніжно від болю сховати, Я хотів тебе більше за всіх обіймати. Я повірив, що щастя нарешті знайшов, Що до мене прийшла справжня, щира любов. Куплет 2 — Перші рани Та чомусь непомітно все стало інакше, І на серці моєму все важче і важче. Я всміхаюсь тобі, хоч душа вже кричить, А всередині щось невблаганно болить. Я віддав тобі серце, довіру і спокій, Я заради любові робив свої кроки. Я старався щодня, я себе не жалів, Та у відповідь мало тепла отримав. Ти говориш «кохаю», я чую ці слова, Та чому від любові болить голова? Чому поруч із тобою я часто один? Чому серце втомилось від власних глибин? 🔥 ПРИСПІВ — КРИК ВТОМЛЕНОЇ ДУШІ Я ВІДДАВ ТОБІ ВСЕ! А СОБІ ЩО ЛИШИВ?! Я ТЕБЕ БІЛЬШ ЗА ВЛАСНЕ ЖИТТЯ ПОЛЮБИВ! Я ВІД БОЛЮ МОВЧАВ, Я ВІД ВТОМИ КРИЧАВ, Я ЛЮБОВІ ПРОСИВ, АЛЕ СЛІВ НЕ БАЖАВ! НЕ КАЖИ МЕНІ «КОХАЮ» — ПРОСТО ПОКАЖИ! НЕ ДАЙ СЕРЦЮ МОЄМУ ЗГОРІТИ В ТИШІ! БО Я ВЖЕ НЕ ЗАЛІЗНИЙ, Я ТЕЖ МАЮ ДУШУ, І Я ТЕЖ ІНОДІ ВІД БОЛЮ ПЛАЧУ! Я не хочу багатства, не хочу дарунків, Я втомився від сумнівів, болю й роздумів. Я лиш хочу відчути, що потрібен тобі, Що не тільки словами ти поруч в житті. Куплет 3 — Самотність удвох Знаєш, страшно не те, коли поруч немає, Страшно, коли кохана тебе не сприймає. Коли поруч лежиш, а між вами стіна, І здається, що в світі ти зовсім одна... Я дивлюсь на тебе, а ти десь далеко, Мені важко на серці, мені так нелегко. Я хотів би сказати, що в мене болить, Та боюся, що знову ніхто не почує в цю мить. Я втомився просити простого тепла, Я втомився шукати, де правда була. Я втомився від думок, від страху втратити, Від бажання любов свою знову рятувати. Я не хочу боротися проти тебе, Я лиш хочу, щоб ти обійняла мене. Щоб сказала: «Я бачу, як важко тобі, І не дам тобі більше тонути в журбі». Куплет 4 — Біль чоловічого серця Кажуть, сильні мужчини ніколи не плачуть, Та ніхто їхніх сліз серед ночі не бачить. Як вони у подушку ховають свій біль, Як втрачають себе серед тисячі хвиль. Я не камінь, кохана, я теж відчуваю, Я від болю душевного теж помираю. Я не прошу від тебе якихось чудес, Просто хочу любові без болю й образ. Я не хочу ревнувати, боятись, страждати, Я не хочу щодня свою душу ламати. Я не хочу шукати неправду в очах, Я лиш хочу заснути без болю в думках. Я так сильно люблю, що забув про себе, І весь час мені здається, що втрачу тебе. Та найбільше лякає мене не розлука, А що власне життя стало схожим на муку. 💔 ПРИСПІВ — НА МЕЖІ СЛІЗ Я ВІДДАВ ТОБІ ВСЕ! ЧУЄШ, ВСЕ ДО КІНЦЯ! ВСІ НАДІЇ, ВСІ МРІЇ, БЕЗ ЗАЛИШКУ СЕБЕ! А ТЕПЕР У ДУШІ ТІЛЬКИ ВТОМА Й ПЕЧАЛЬ, І ЛЮБОВ, ЩО БОЛИТЬ, І НЕСКІНЧЕННА ДАЛЬ! ТИ ГОВОРИШ «КОХАЮ», А Я ХОЧУ ВІДЧУТИ! ЩО ТИ МОЖЕШ МОЮ ТИХУ БІЛЬ НЕ ЗАБУТИ! ЩО ТИ МОЖЕШ САМА МЕНЕ