Запах котлет у Колобжеґу

提示词

Літо. Колобжеґ. Троє українських заробітчан. Один бус. Один Дишель. І запах котлет, який назавжди змінив його життя… Десь далеко кричить чайка… — Іване, ти готовий? — А котлети там будуть? — Будуть, будуть… сідай у бус! [МУЗИКА РІЗКО ВРИВАЄТЬСЯ] КУПЛЕТ 1 Приїхали в Колобжеґ — треба заробляти, Промат крутити цілий день, бабло відкладати. Понеділок, вівторок — робота заїбала, А в п’ятницю душа пригоди вимагала! Назар перший зрозумів — тут пахне біда, Зібрав манатки швидко — і в Варшаву дав! Залишились три мушкетери — елітний батальйон: Дід Ігор, Дід Богдан і Дишель-чемпіон! Пляж, причал, гулянка — культурний колектив, Ще пару годин тому Дишель був інтелігентний тип. Вернулись на хостел, поїли від душі, Попизділи, поперділи… — Ну що, мужики?! І тут Ігор тихо каже: — Іване… може до дівчат? Тиша. Дишель повільно повертає голову: — ДЕ МОЇ ШТАНИ?! ПРИСПІВ ДИШЕЛЬ! ДИШЕЛЬ! ЗАВОДИ МОТОР! Почув про бабу — вилетів у коридор! ДИШЕЛЬ! ДИШЕЛЬ! НЕ ЛАМАЙ ХОСТЕЛ! Ще баби не побачив — уже охуїв весь персонал! Ігор кричить: — Іване, сідай у бус! А Дишель: — ДІДУ, ЇДЬ ШВИДШЕ, БО Я ПЕРЕДУМАЮ! КУПЛЕТ 2 — ОПЕРАЦІЯ «КОТЛЕТА» Знайшли адресу. Приїхали. Іван виходить з буса… Ліва нога — труситься. Права нога — труситься. Руки — трусяться. Навіть Дишель… пауза …почав сумніватися у своєму майбутньому. Стоїть перед під’їздом: — Мужики… може, ну його нахуй? І тут… НЮХ-НЮХ. — СТОП! НЮХ-НЮХ-НЮХ! — ІГОР!!! — Шо? — КОТЛЕТАМИ ПАХНЕ!!! Івана наче підмінили! Плечі розправив! Живіт втягнув! Волосся поправив! — Все, мужики. Не чекайте. Я, походу, тут женюсь. ПРИСПІВ КОТЛЕТА! КОТЛЕТА! ДИШЕЛЯ МАНИЛА! Через цілий під’їзд Івана повела! Не любов, не романтика, не жіночий силует — НАШОГО ДИШЕЛЯ ЗАВІВ ТУДИ ЗАПАХ КОТЛЕТ! Ой, Дишель, Дишель, герой Колобжеґа, За котлету наш Іван добіжить хоч до берега! Ігор у бусі вже зі сміху помирає: — Богдан, дивись! ВОНО ВЖЕ ПО ЗАПАХУ СХОДИ РАХУЄ! КУПЛЕТ 3 — ЗУСТРІЧ Дзвонить у двері… ДЗЕНЬ-ДЗЕЛЕНЬ! Двері відкрились. Нікого. Іван: — Йоб твою мать… Дивиться назад — нікого. Дивиться вперед — нікого. А котлетами пахне! Мозок каже: — Іване, тікай! Серце каже: — Іване, тікай! А шлунок: — ЗАЙДИ, БЛЯТЬ! МИ ВЖЕ ТУТ! Заходить. А там жіночка: — Івасю, не бійся… Іван: — Я не боюсь… Я ПОЇСТИ СПОЧАТКУ МОЖУ? Вона: — Івасю, йди сюди… А Іван носом по квартирі: НЮХ… НЮХ… — А котлети де? — Які котлети? Музика різко зупиняється. — ЯК ЦЕ, БЛЯТЬ, ЯКІ КОТЛЕТИ?! КУПЛЕТ 4 — ШРЕК Жіночка зрозуміла: клієнт нервовий. Треба Івана якось розслабити. І тут… ВКЛЮЧАЄ ЙОМУ «ШРЕКА». На екрані Шрек. Іван дивиться. П’ять хвилин… Десять хвилин… Вона: — Івасю… — ТИХО! — Але Івасю… — Я СКАЗАВ ТИХО! ШРЕК ЗАРАЗ ФІОНУ СПАСАЄ! І понесло нашого Дишеля! Шрек працює. Дишель працює. Всі працюють. ОДИН ІГОР У БУСІ НІХУЯ НЕ РОБИТЬ! ПРИСПІВ Шрек! Шрек! Фіона! Котлета! Дишель не забуде цього сюжета! Приїхав до жінки — дивився мультфільм, Оце, мужики, був культурний вечір! Шрек! Шрек! Дишель завис! За котлетою прийшов — а на му