Лєнчик, рідна моя

프롬프트

Дві тисячі восьмий… Медичний коледж, Дві долі зустрілись на самому початку. Ми ще не знали, що через роки Ти станеш рідною, як сестра, для Данічки. Сміялися разом, ділили на двох І мрії дівочі, і радість, і втому. І хто б тоді міг нам із нас передбачить, Що дружбу таку не забудемо ніколи… Ти була моєю дружкою на весіллі, Стояла зі мною у найкращу мить. І скільки тепла було в тому дні, Яке крізь роки в моїм серці горить. А потім дороги нас розвели, Ти — у Німеччині, я — в Португалії. Та як би далеко ми не відійшли, Ти завжди залишишся в серці моєму. ❤️ Приспів Лєнчик, Лєнчик, рідна моя, З днем народження, подружко моя! Хай доля дарує тобі цілий світ, Щасливих світанків і сонячних літ. Лєнчик, ти чуєш? Твоя Данічка тут, Хоч нас кілометри роками ведуть. Вісім років не бачились ми, Та ти — назавжди у моєму житті! І якщо раптом заплачеш від слів, Знай: я б тебе зараз до серця пригорнула. Моя найрідніша, крізь тисячі миль Я б ще раз за нашу зустріч усе віддала… ❤️ Фінальний приспів Лєнчик, Лєнчик, рідна моя, З днем народження, подружко моя! Хай Бог береже тебе кожную мить, Хай серце від щастя ніколи не болить. Хай здійсняться мрії, хай радість цвіте, Хай справжнє кохання тебе знайде. І хай нас зустріне ще день золотий, Де знову обіймеш ти Данічку свою! Лєнчик, я дуже тебе люблю… І наша зустріч ще буде. Я вірю. ❤️